Позакласний захід з образотворчого мистецтва

"БАРВИ РІДНОЇ ЗЕМЛІ"

Мета: систематизувати знання учнів про види образотворчого мистецтва, жанри живопису, хроматичні кольори та їх властивості, заохочувати дітей до занять образотворчим мистецтвом, розвивати почуття прекрасного, естетичні смаки, творчі здібності вихованців.

Звучать фанфари, на сцену виходять діти.

Учень 1.Добрий день усім вам, діти!
Свято знов і час радіти,
Що живемо ми на світі
В морі сонця, в морі квітів.
Учень 2.Сміх і музика кличе до класу на свято!
радісних усмішок сяє багато.
Свято сьогодні в родині шкільній
Свято для тебе і свято для всіх.

Учень 1.Щиро раді вас вітати у нас,

Щоб з мистецтвом об'єднатися.

Творчість юних – справжнє свято із чудес!

Нехай свято веселе починається!

Учень 2.Маленькі художники, юні митці

Хай подружаться тут між собою.

Хай дзвенить дружній сміх.

Свято радує всіх

І збагачує душі красою!

Учень 1.Хай веселкою таланти розцвітуть,

На картинах нові барви оживуть,

Щоб пишалася умільцями земля

І прославилась Вкраїна молода!

Учень 2.Хай пісня тут лине,

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного усмішка радісно сяє,

А свято чудове друзів єднає!

Учень 1: Десь далеко-далеко, у загадковій країні Дитинства живуть веселі кольори. Вони роблять життя веселково радісним і щасливим. Мають кольори свого охоронця, творця прекрасних картин, доброго і справедливого Художника. І хоч у них багато справ, сьогодні вони поспішають у Золоте місто на велике свято Творчості.

(виходить Художник і Фарби)

Червона Фарба: Ми прийшли до вас у найсвятковіший, найрадісніший час

Оранжева Фарба: До цього великого Палацу Мистецтв

Жовта Фарба: Де сьогодні зібрались найяскравіші, найталановитіші художники

Зелена Фарба: Що вміють гарно малювати

Блакитна Фарба: Відгадувати загадки

Синя Фарба: І дуже люблять свою Батьківщину – Україну.

Фіолетова Фарба: Тож настала черга для знайомства.

Художник: Я, Великий Майстер Палітри,  дарую вам свої фарби. Вони освітлять  красу вашої душі, зігріють від холоду байдужості, поділяться  частинкою свого тепла.

Червона Фарба: Червоною я запалю ваші серця любов’ю до людей, рідного краю, своєї Батьківщини.

Оранжева Фарба:  Помаранчевий колір – це символ народного  єднання заради добра і справедливості.

Жовта Фарба: Жовта фарба – це сонячне дитинство, щире, незрадливе і таке тепле.

Зелена Фарба: Зелень духмяної трави нагадає всім про світлу весну і барвисте літо.

Блакитна Фарба: Блакитною фарбою хлюпну я у небо сіре, непривітне, і воно враз стане високим та чистим.

Синя Фарба: Бурхливі хвилі моря я заспокою синьою форбою і заіскриться, заграє воно на сонечку.

Фіолетова Фарба: А коли звечоріє і навкруги стане фіолетово-загадково, з маминою колисковою до вас прийде солодкий сон.

Інсценівка «Притчі про художника» (Йамамуто)

На сцені мольберт з пензлями і фарбами, стілець. Голос за кулісами читає притчу на фоні ліричної мелодії. Художник малює. Дівчинка, бабуся, танцівниця, краплинка відповідно до тексту позують художникові, потім демонструють глядачам намальовані ним картини. Останню картину художник показує сам, вклоняється і сходить зі сцени.

Притча про художника

Жив на світі художник, який мав дар бачити і втілювати найпрекрасніше на полотні.

Його уміння побачити Красу — дивувало людей! Люди дивилися, але не помічали краси, доки художник не перетворював її в досконалу картину!

Художник був великим Майстром Краси. Він доторкався поглядом душі до того, що бачив, — і зображав прекрасні миті на своїх полотнах. І тоді — творилося диво: не помічена раніше Краса — ставала зрозумілою для кожного, хто дивився на картину художника!

Якось він взявся за портрет худенької і непримітної дівчини, яку раніше ніхто не вважав красивою. І сама вона також соромилася своєї тендітності і завжди опускала, ніяковіючи, очі…

“Вона маленька, худенька, майже не помітна — а ти її малювати надумав!...” — казали художнику люди.

Але художник не слухав їх, а малював. І витонченість, і ніжний овал обличчя, і глибина очей — раптом ожили на полотні, створивши прекрасний образ.

І дівчина дивилася, ледь дихаючи: “Не може бути, що це я… Така гарна картина!…”

“Я — лише дзеркало! Я показав тобі красу душі твоєї. Тепер — живи, її від світу не ховай і ніжністю своєю ти все, що бачиш, осявай!”

І жінку він стару побачив:

--Я хочу ваш портрет намалювати.

І дивувалися люди: Що в цій старій жінці він знайшов?

А художник — він кожну зморшку на руках її як літопис писав: про життя довге і непросте, про доброту і любов до дітей і внуків… І портрет той провіщав людям про життя добре, про душу велику! У захваті завмирали люди перед картиною тією, у пошані схилялися перед жінкою старою…

Потім художник танцівницю малював. І помах руки, і музика, і погляд — тепер звучать на полотні! І той, хто дивиться, бачить у тім танці гімн Любові до Бога.

І малював художник краплинку роси на тонесенькій травинці.

Звичайнісінька краплинка роси на сонці блищить. Але ця крапля неначе говорить: “Я — краплинка безкінечної Божої Любові! У мені світло сонця і краса Землі!”

І пензлем своїм художник ще одну мить у Вічному Бутті зобразив: над морем — сонце розсіяло своє проміння! Й — відбилося у хмарах… І птиць політ над рідним краєм!… І берег моря з золотим піском!..

Чарівним поглядом художник той був наділений: він здатен бачити творця у кожному Його творінні і може людям дарувати уміння бачити й любити!

Уявна подорож до майстерень художників.

На середньому плані сцени три міні майстерні художників ( мольберти чи стільці з відповідними картинами, матеріалами та інструментами). Біля свого місця стоять художники: графік, живописець, скульптор. На сцену виходять учитель і 2 учні.

Учитель. Художники дарують людям свої картини, які десятки й сотні років дивують і милують око глядачів. Кажуть, картини живуть своїм власним життям.

Учень 1.Живе своїм життям картина в рамі.

Сумує мовчки, мовчки веселиться. 

Художника невтомними руками, 

Його душею створена жар-птиця. 

Учень 2. Нам треба тільки добре придивитись, 

Нам треба його задум розпізнати: 

Чим захотів художник поділитись 

І що хотів нам мовчки розказати.

Учитель. Давайте відвідаємо майстерні різних художників. Ось перша з них.

Учень1. Якщо це майстерня художника, то де ж тут фарби й пензлі?

Учень2. Який же це художник, якщо у нього на столі лише олівці, крейда, туш, перо?!

Графік. Все дуже просто. Я художник-графік. А художники-графіки малюють олівцями, ручками, крейдою, тушшю тощо. Ними вони можуть намалювати цілу картину!

Учень 1.Ми у графіка в майстерні.

Чим працює цей митець?

Графік: Ось пастель, шматочки крейди,

Є вуглина й олівець,

Ручки, фарби і фломастер –

Учень 2. Всім працює вміло майстер.

На верстаті може графік

Витвір свій тиражувати.

На папері три відбитки

Він під пресом зробить швидко.

Учитель. Фарбами і пензлями пишуть свої картини інші художники-живописці. Ось його майстерня.

Живописець: Густими барвами земними 

Я застеляю полотно, 

І чим рясніш воно цвістиме, 

Тим довше житиме воно.

Учень1.У майстерні живописця – як у казці!

Учень 2. Тут різні коробочки, тюбики, баночки з кольоровою водою, великі квачі, різні пензлики й безліч чудових різ­ноколірних плям!

Живописець: Я художник- живописець,

До мольберта я стаю,

Ніби паличку чарівну,

В руки пензлика беру.

В живописця у майстерні

Різних фарб завжди багато,

Аквареллю і гуашшю

Гарно вмію працювати.

Маю ще й олійні фарби –

І яскраві, і щільні.

Розчиняю їх звичайно

В спеціальній рідині.

Учитель. Зараз ми купуємо кольорові фарби в крамницях, а раніше живо­писці самі шукали барвисті камінці чи глину, розтирали в кольорове борошно, додавали води, клею, яєць, олії й навіть меду і робили фар­би.

Учень1. Водяна акварель виходила ніжною і прозорою.

Учень 2. Клеєва гуаш – гус­тою, ніби кольорова сметана.

Учень1. Стародавня яєчна темпера – яскравою і міцною.

Учень2. А олійна фарба – блискучою і завжди свіжою.

Учитель. А тепер ми у майстерні художника-скульптора. Чого тут тільки немає!

Учень 1. Пластилін і глина, граніт і мармур, дерево і метал, шматки дро­ту.

Учень 2. І різноманітні інструменти, якими скульптор вирізає, висікає, вилі­плює, вирізьблює свої вироби.

Скульптор: Ось станок – на ніжках дошка,

Що на столик схожа трошки.

Її можна обертати –

Усе зайве відсікати.

Молотки, стамески, петлі,

Пилка, стеки, топірці

Стануть скульптору в пригоді,

Як опиняться в руці.

Камінь, скло, кістки й метал –

Це твердий матеріал.

Різьблять з дерева скульптури

Із уяви чи з натури.

Можна взяти пластиліну, --

З нього робиться ескіз.

Тут придатна також глина –

Річ в майстерні незамінна.

Учитель. Дякуємо вам, художники, за цікаву екскурсію.

Учень 1. Художнику! Візьми-но фарбу сонячну, ясну,

Як світ, рожеву і, як світ, зелену.

Художнику! Ти за картину, що задумав,

Візьмися швидше, друже!

Учень 2. Гори а чи море – що буде там, те знаєш тільки ти.

Не будем вгадувати в цю хвилину.

Твій дар – на полотно перенести

Багатство барв моєї Батьківщини!

Графік. А краса живе в усьому:

На землі й на небесах.

В світлі сонечка ясному,

У замріяних лісах.

Живописець. Треба слухати і чути

Пташку в хорі веснянім,

І для себе світ відкрити,

І себе знайти у нім.

Учень. Художники створюють різноманітні картини, але з сюжетами їх можна поділити на жанри.

На полотні репродукції картин різних жанрів . Ведучі загадують загадки.

Загадки про жанри живопису:

1. Якщо бачиш на картині

Намальована ріка,

Чи ялинка в білій шубці,

А чи яблунька струнка.

Може, бачиш на узліссі

Побудований шалаш?

Звісно ж, ця картина зветься

Не інакше, як …..(пейзаж)

2. Якщо бачиш, що з картини

Жінка дивиться на нас,

Чи мужчина у камзолі,

Чи моряк, чи верхолаз,

Може, учень-першокласник.

Що трима в руках букет, --

Знайте, діти, ця картина

Називається …. (портрет)

3. Якщо бачиш на картині

Склянку чаю на столі,

Чи компот в склянім графині,

Чи троянду в кришталі.

Може, й керамічну вазу,

Або грушку, або й торт,

Навіть все оце відразу,

Це, звичайно, …….(натюрморт).

4. Ось ти бачиш, на картині

Вовк з вовчицею сидить,

Лев – цар звірів – у саванні

З левенятками лежить.

Бачиш іншого ти звіра,

Що незвичним зовсім є.

Як назвати жанр робіт цих?

Жанр цей ……(анімалістичний)

5. Смуток, радість та любов –

Все художник зображає

У красу людей у праці

Він чудово розкриває.

Все, що діється навколо,

Відтворить завжди готовий.

Ці картини потрапляють

В жанр, що зветься ……(побутовий)

6. Як художник зобразив

Лицарів, що у поході,

Або війни чи стихію,

що колись була в природі,

Чи принцес, чи королів,

Воїнів з мечем незвичних,

Жанр цей зветься …..(історичним)

Учень 1.Яскраві фарби на палітрі розведу

І намалюю все, що так люблю:

І рідну землю, і мою сім'ю,

І поле, й ліс, і стежечку в'юнку.

Учень 2.Я  намалюю  олівцями  світ,
Я  намалюю  те,  про  що  так  мрію.
Я  намалюю  замість  снігу  цвіт,
Де  кожна  квітка  -  це  чиясь  надія.
Учень 1.Яскраву  крейду  в  руки  я  візьм́у
І  намалюю  на  асфальті  диво.
Свою  дитячу  мрію  я  здійсню:
Бо  кожному  я  намалюю  крила.
Учень 2.Ти  хочеш  жити  так,  як  мрієш  ти?
Тоді  візьми  і фарби, й  руки  олівці
І  намалюй  собі  такі  світи,
Де  замість  хмар  є  тільки  промінці.

Виходять діти з малюнками у руках та фарби

Червона Фарба: Червону калину вітром гойдає,

                             Червоним мама рушник вишиває.

                              Це колір любові, про це пам’ятай,

                              Люби і шануй прекрасний цей край!

(Показують малюнки калини, вишитого рушника)

Оранжева Фарба: Жовтогарячі квіти майорять,

                               Це чорнобривці у саду не сплять.

                                Голівками хитають без упину,

                                Співаючи про маму й  Україну.

(звучить пісня «Чорнобривці» показують малюнки чорнобривців)

Жовта Фарба: Малюють діти яскраве сонце,

                       Що заглядає до нас в віконце.

                       Пухку кульбабку-жовтеньку квітку,

                       Радіють світу маленькі дітки.

(звучить пісня «Малюють діти» показують малюнки сонечка)

Зелена Фарба: Як зелено, як радісно навколо!

                          Весною діти стануть всі у коло,

                          По травах побіжать і по росі,

                          Радіючи земній оцій красі!

(звучить пісня «Весною яблуні цвітуть» весняний пейзаж)

Блакитна Фарба: У високому небі лелеки кружляють,

                              До рідних країв щороку вертають,

                              В блакитному небі курличуть вони,

                              Провісники сонця, тепла і весни.

(звучить пісня «Лелеча доля» малюнки лелек)

Синя Фарба: Як навколо синього багато:

                       Сині квіти подарують свято,

                       Прохолоду шлють нам сині гори,

                       Хвилями шепоче синє море,

(звучить пісня «Морська хвилька» малюнки моря)

Фіолетова Фарба: Завітав на землю вечір,

                               Заспокоїв всю малечу.

                               Фіолетові фіалки

                               Теж заснули аж до ранку.

(звучить пісня «Колискова» малюнки нічного пейзажу)

Смішинки-веселинки

Ведучий. На заняттях з образотворчого мистецтва трапляються і кумедні випадки. Ось послухайте.

Учні малюють, дитина у ролі вчителя підходить до кожного і веде розмову.

1.Вчитель. Діти, намалюйте аквареллю композицію на вільну тему.

Учень. А Максим у мене списує?!

(музика)

2.Вчитель. Яка в тебе собачка цікава!

Учень. Ви що тварин не розрізняєте? Це ж тигр!

Вчитель. А-а-а! Малювала тигра внучка,

Замість тигра вийшла Жучка.

(музика)

3. Вчитель. До твого натюрморту я порадила б домалювати ще склянку чаю.

Учень. А з цукром чи без?

(музика)

4.Вчитель. Чому ти не малюєш?

Учень. Не знаю, що малювати.

Вчитель. Ну, намалюйте глечик.

Учень. Не хочу!

Вчитель. Чому?!

Учень. Злякаєтесь!

(музика)

5.Вчитель. А що ти малюєш?

Учень. Чупакабру.

Вчитель. Але ж ніхто не знає, як вона виглядає.

Учень. От зараз і дізнаються!

(музика)

6.Вчитель. Ой, які симпатичні слоники!

Учень. Це старшокласники в протигазах на військових зборах.

(музика)

7.Вчитель. А ти чому спиш?

Учень. Бо в мені талант ще не прокинувся!

(музика)

8.Вчитель. Чому ти малюєш на підлозі?

Учень. Бо я малюю коня. А він на такому малому аркуші не вміщається!

(музика)

9. Вчитель. Ескіз треба малювати простим олівцем.

Учень. А хіба червоний олівець дуже складний?

(музика)

Художник:      Не завжди над рідним краєм

                         Цвіла веселка у розмаї,

                         Були у нас скрутні часи,

                         Здавалось, всім не до краси.

                         Здавалося, кругом – пітьма,

                         І з неї виходу нема.

                         Тоді всіх рятувала Мрія,

                         Любов, і Віра, і Надія!

(літературна композиція малюнки про війну)

учень 1:   Встала Мати-Україна, сонце засвітила,

                    Пробудилася народна незнищенна сила!

                    Сотні літ нас розпинали,  та не побороли,

                    Ще не вмерла Україна, і не вмре ніколи!

Учень 2: Дай нам, земле, з джерел твоїх сили!

                    І відваги синам своїм дай!

                    Перший крок до свободи зробили,

                      Україна - нескорений край.

                      Наша мрія нам зіркою світить,

                      Кличуть вдаль нас дороги твої,

                      Україно, ми всі твої діти,

Разом:           Тож прийми нас в обійми свої!

Учень. Крокую життям із усмішкою я

Допомагає скрізь мені ця усмішка моя.

Лиш усміхнусь – веселим вмить

Похмурий день стає.

І радість щедро розлива

Навкруг тепло своє.

Учениця. Із вітерцем-блакитником кружляю у танку,

На струнах сонячних складу

Мелодію дзвінку.

Візьму веселки кольори – все розфарбую я.

Хай барвами яскравими цвіте моя земля!

• Вигадуй! Фантазуй!
• Твори!
• На краще світ увесь зміни!
• Будь креативним, творчим, жвавим!
• Зроби життя своє яскравим!
• Навчись робити чудеса!
• Врятує світ увесь краса!