Позакласний захід

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

"БАРВИ РІДНОЇ ЗЕМЛІ"

Мета: систематизувати знання учнів про види образотворчого мистецтва, жанри живопису, хроматичні кольори та їх властивості, заохочувати дітей до занять образотворчим мистецтвом, розвивати почуття прекрасного, естетичні смаки, творчі здібності вихованців.

Звучать фанфари, на сцену виходять діти.

Учень 1.Добрий день усім вам, діти!
Свято знов і час радіти,
Що живемо ми на світі
В морі сонця, в морі квітів.Учень 2.Сміх і музика кличе до класу на свято!
радісних усмішок сяє багато.
Свято сьогодні в родині шкільній
Свято для тебе і свято для всіх.

Учень 1.Щиро раді вас вітати у нас,

Щоб з мистецтвом об'єднатися.

Творчість юних – справжнє свято із чудес!

Нехай свято веселе починається!

Учень 2.Маленькі художники, юні митці

Хай подружаться тут між собою.

Хай дзвенить дружній сміх.

Свято радує всіх

І збагачує душі красою!

Учень 1.Хай веселкою таланти розцвітуть,

На картинах нові барви оживуть,

Щоб пишалася умільцями земля

І прославилась Вкраїна молода!

Учень 2.Хай пісня тут лине,

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного усмішка радісно сяє,

А СВЯТО ЧУДОВЕ ДРУЗІВ ЄДНАЄ!

Учень 1: Десь далеко-далеко, у загадковій країні Дитинства живуть веселі кольори. Вони роблять життя веселково радісним і щасливим. Мають кольори свого охоронця, творця прекрасних картин, доброго і справедливого Художника. І хоч у них багато справ, сьогодні вони поспішають у Золоте місто на велике свято Творчості.

(виходить Художник і Фарби)

Червона Фарба: Ми прийшли до вас у найсвятковіший, найрадісніший час

Оранжева Фарба: До цього великого Палацу Мистецтв

Жовта Фарба: Де сьогодні зібрались найяскравіші, найталановитіші художники

Зелена Фарба: Що вміють гарно малювати

Блакитна Фарба: Відгадувати загадки

Синя Фарба: І дуже люблять свою Батьківщину – Україну.

Фіолетова Фарба: Тож настала черга для знайомства.

Художник: Я, Великий Майстер Палітри,  дарую вам свої фарби. Вони освітлять  красу вашої душі, зігріють від холоду байдужості, поділяться  частинкою свого тепла.

Червона Фарба: Червоною я запалю ваші серця любов’ю до людей, рідного краю, своєї Батьківщини.

Оранжева Фарба:  Помаранчевий колір – це символ народного  єднання заради добра і справедливості.

Жовта Фарба: Жовта фарба – це сонячне дитинство, щире, незрадливе і таке тепле.

Зелена Фарба: Зелень духмяної трави нагадає всім про світлу весну і барвисте літо.

Блакитна Фарба: Блакитною фарбою хлюпну я у небо сіре, непривітне, і воно враз стане високим та чистим.

Синя Фарба: Бурхливі хвилі моря я заспокою синьою форбою і заіскриться, заграє воно на сонечку.

Фіолетова Фарба: А коли звечоріє і навкруги стане фіолетово-загадково, з маминою колисковою до вас прийде солодкий сон.

Інсценівка «Притчі про художника» (Йамамуто)

На сцені мольберт з пензлями і фарбами, стілець. Голос за кулісами читає притчу на фоні ліричної мелодії. Художник малює. Дівчинка, бабуся, танцівниця, краплинка відповідно до тексту позують художникові, потім демонструють глядачам намальовані ним картини. Останню картину художник показує сам, вклоняється і сходить зі сцени.

Притча про художника

Жив на світі художник, який мав дар бачити і втілювати найпрекрасніше на полотні.

Його уміння побачити Красу — дивувало людей! Люди дивилися, але не помічали краси, доки художник не перетворював її в досконалу картину!

Художник був великим Майстром Краси. Він доторкався поглядом душі до того, що бачив, — і зображав прекрасні миті на своїх полотнах. І тоді — творилося диво: не помічена раніше Краса — ставала зрозумілою для кожного, хто дивився на картину художника!

Якось він взявся за портрет худенької і непримітної дівчини, яку раніше ніхто не вважав красивою. І сама вона також соромилася своєї тендітності і завжди опускала, ніяковіючи, очі…

“Вона маленька, худенька, майже не помітна — а ти її малювати надумав!...” — казали художнику люди.

Але художник не слухав їх, а малював. І витонченість, і ніжний овал обличчя, і глибина очей — раптом ожили на полотні, створивши прекрасний образ.

І дівчина дивилася, ледь дихаючи: “Не може бути, що це я… Така гарна картина!…”

“Я — лише дзеркало! Я показав тобі красу душі твоєї. Тепер — живи, її від світу не ховай і ніжністю своєю ти все, що бачиш, осявай!”

І жінку він стару побачив:

--Я хочу ваш портрет намалювати.

І дивувалися люди: Що в цій старій жінці він знайшов?

А художник — він кожну зморшку на руках її як літопис писав: про життя довге і непросте, про доброту і любов до дітей і внуків… І портрет той провіщав людям про життя добре, про душу велику! У захваті завмирали люди перед картиною тією, у пошані схилялися перед жінкою старою…

Потім художник танцівницю малював. І помах руки, і музика, і погляд — тепер звучать на полотні! І той, хто дивиться, бачить у тім танці гімн Любові до Бога.

І малював художник краплинку роси на тонесенькій травинці.

Звичайнісінька краплинка роси на сонці блищить. Але ця крапля неначе говорить: “Я — краплинка безкінечної Божої Любові! У мені світло сонця і краса Землі!”

І пензлем своїм художник ще одну мить у Вічному Бутті зобразив: над морем — сонце розсіяло своє проміння! Й — відбилося у хмарах… І птиць політ над рідним краєм!… І берег моря з золотим піском!..

Чарівним поглядом художник той був наділений: він здатен бачити творця у кожному Його творінні і може людям дарувати уміння бачити й любити!

Уявна подорож до майстерень художників.

На середньому плані сцени три міні майстерні художників ( мольберти чи стільці з відповідними картинами, матеріалами та інструментами). Біля свого місця стоять художники: графік, живописець, скульптор. На сцену виходять учитель і 2 учні.

Учитель. Художники дарують людям свої картини, які десятки й сотні років дивують і милують око глядачів. Кажуть, картини живуть своїм власним життям.

Учень 1.Живе своїм життям картина в рамі.

Сумує мовчки, мовчки веселиться. 

Художника невтомними руками, 

Його душею створена жар-птиця. 

Учень 2. Нам треба тільки добре придивитись, 

Нам треба його задум розпізнати: 

Чим захотів художник поділитись 

І що хотів нам мовчки розказати.

Учитель. Давайте відвідаємо майстерні різних художників. Ось перша з них.

Учень1. Якщо це майстерня художника, то де ж тут фарби й пензлі?

Учень2. Який же це художник, якщо у нього на столі лише олівці, крейда, туш, перо?!

Графік. Все дуже просто. Я художник-графік. А художники-графіки малюють олівцями, ручками, крейдою, тушшю тощо. Ними вони можуть намалювати цілу картину!

Учень 1.Ми у графіка в майстерні.

Чим працює цей митець?

Графік: Ось пастель, шматочки крейди,

Є вуглина й олівець,

Ручки, фарби і фломастер –

Учень 2. Всім працює вміло майстер.

На верстаті може графік

Витвір свій тиражувати.

На папері три відбитки

Він під пресом зробить швидко.

Учитель. Фарбами і пензлями пишуть свої картини інші художники-живописці. Ось його майстерня.

Живописець: Густими барвами земними 

Я застеляю полотно, 

І чим рясніш воно цвістиме, 

Тим довше житиме воно.

Учень1.У майстерні живописця – як у казці!

Учень 2. Тут різні коробочки, тюбики, баночки з кольоровою водою, великі квачі, різні пензлики й безліч чудових різ­ноколірних плям!

Живописець: Я художник- живописець,

До мольберта я стаю,

Ніби паличку чарівну,

В руки пензлика беру.

В живописця у майстерні

Різних фарб завжди багато,

Аквареллю і гуашшю

Гарно вмію працювати.

Маю ще й олійні фарби –

І яскраві, і щільні.

Розчиняю їх звичайно

В спеціальній рідині.

Учитель. Зараз ми купуємо кольорові фарби в крамницях, а раніше живо­писці самі шукали барвисті камінці чи глину, розтирали в кольорове борошно, додавали води, клею, яєць, олії й навіть меду і робили фар­би.

Учень1. Водяна акварель виходила ніжною і прозорою.

Учень 2. Клеєва гуаш – гус­тою, ніби кольорова сметана.

Учень1. Стародавня яєчна темпера – яскравою і міцною.

Учень2. А олійна фарба – блискучою і завжди свіжою.

Учитель. А тепер ми у майстерні художника-скульптора. Чого тут тільки немає!

Учень 1. Пластилін і глина, граніт і мармур, дерево і метал, шматки дро­ту.

Учень 2. І різноманітні інструменти, якими скульптор вирізає, висікає, вилі­плює, вирізьблює свої вироби.

Скульптор: Ось станок – на ніжках дошка,

Що на столик схожа трошки.

Її можна обертати –

Усе зайве відсікати.

Молотки, стамески, петлі,

Пилка, стеки, топірці

Стануть скульптору в пригоді,

Як опиняться в руці.

Камінь, скло, кістки й метал –

Це твердий матеріал.

Різьблять з дерева скульптури

Із уяви чи з натури.

Можна взяти пластиліну, --

З нього робиться ескіз.

Тут придатна також глина –

Річ в майстерні незамінна.

Учитель. Дякуємо вам, художники, за цікаву екскурсію.

Учень 1. Художнику! Візьми-но фарбу сонячну, ясну,

Як світ, рожеву і, як світ, зелену.

Художнику! Ти за картину, що задумав,

Візьмися швидше, друже!

Учень 2. Гори а чи море – що буде там, те знаєш тільки ти.

Не будем вгадувати в цю хвилину.

Твій дар – на полотно перенести

Багатство барв моєї Батьківщини!

Графік. А краса живе в усьому:

На землі й на небесах.

В світлі сонечка ясному,

У замріяних лісах.

Живописець. Треба слухати і чути

Пташку в хорі веснянім,

І для себе світ відкрити,

І себе знайти у нім.

Учень. Художники створюють різноманітні картини, але з сюжетами їх можна поділити на жанри.

На полотні репродукції картин різних жанрів . Ведучі загадують загадки.

Загадки про жанри живопису:

1. Якщо бачиш на картині

Намальована ріка,

Чи ялинка в білій шубці,

А чи яблунька струнка.

Може, бачиш на узліссі

Побудований шалаш?

Звісно ж, ця картина зветься

Не інакше, як …..(пейзаж)

2. Якщо бачиш, що з картини

Жінка дивиться на нас,

Чи мужчина у камзолі,

Чи моряк, чи верхолаз,

Може, учень-першокласник.

Що трима в руках букет, --

Знайте, діти, ця картина

Називається …. (портрет)

3. Якщо бачиш на картині

Склянку чаю на столі,

Чи компот в склянім графині,

Чи троянду в кришталі.

Може, й керамічну вазу,

Або грушку, або й торт,

Навіть все оце відразу,

Це, звичайно, …….(натюрморт).

4. Ось ти бачиш, на картині

Вовк з вовчицею сидить,

Лев – цар звірів – у саванні

З левенятками лежить.

Бачиш іншого ти звіра,

Що незвичним зовсім є.

Як назвати жанр робіт цих?

Жанр цей ……(анімалістичний)

5. Смуток, радість та любов –

Все художник зображає

У красу людей у праці

Він чудово розкриває.

Все, що діється навколо,

Відтворить завжди готовий.

Ці картини потрапляють

В жанр, що зветься ……(побутовий)

6. Як художник зобразив

Лицарів, що у поході,

Або війни чи стихію,

що колись була в природі,

Чи принцес, чи королів,

Воїнів з мечем незвичних,

Жанр цей зветься …..(історичним)

Учень 1.Яскраві фарби на палітрі розведу

І намалюю все, що так люблю:

І рідну землю, і мою сім'ю,

І поле, й ліс, і стежечку в'юнку.

Учень 2.Я  намалюю  олівцями  світ,
Я  намалюю  те,  про  що  так  мрію.
Я  намалюю  замість  снігу  цвіт,
Де  кожна  квітка  -  це  чиясь  надія.Учень 1.Яскраву  крейду  в  руки  я  візьм́у
І  намалюю  на  асфальті  диво.
Свою  дитячу  мрію  я  здійсню:
Бо  кожному  я  намалюю  крила.Учень 2.Ти  хочеш  жити  так,  як  мрієш  ти?
Тоді  візьми  і фарби, й  руки  олівці
І  намалюй  собі  такі  світи,
Де  замість  хмар  є  тільки  промінці.

Виходять діти з малюнками у руках та фарби

Червона Фарба: Червону калину вітром гойдає,

                             Червоним мама рушник вишиває.

                              Це колір любові, про це пам’ятай,

                              Люби і шануй прекрасний цей край!

(Показують малюнки калини, вишитого рушника)

Оранжева Фарба: Жовтогарячі квіти майорять,

                               Це чорнобривці у саду не сплять.

                                Голівками хитають без упину,

                                Співаючи про маму й  Україну.

(звучить пісня «Чорнобривці» показують малюнки чорнобривців)

Жовта Фарба: Малюють діти яскраве сонце,

                       Що заглядає до нас в віконце.

                       Пухку кульбабку-жовтеньку квітку,

                       Радіють світу маленькі дітки.

(звучить пісня «Малюють діти» показують малюнки сонечка)

Зелена Фарба: Як зелено, як радісно навколо!

                          Весною діти стануть всі у коло,

                          По травах побіжать і по росі,

                          Радіючи земній оцій красі!

(звучить пісня «Весною яблуні цвітуть» весняний пейзаж)

Блакитна Фарба: У високому небі лелеки кружляють,

                              До рідних країв щороку вертають,

                              В блакитному небі курличуть вони,

                              Провісники сонця, тепла і весни.

(звучить пісня «Лелеча доля» малюнки лелек)

Синя Фарба: Як навколо синього багато:

                       Сині квіти подарують свято,

                       Прохолоду шлють нам сині гори,

                       Хвилями шепоче синє море,

(звучить пісня «Морська хвилька» малюнки моря)

Фіолетова Фарба: Завітав на землю вечір,

                               Заспокоїв всю малечу.

                               Фіолетові фіалки

                               Теж заснули аж до ранку.

(звучить пісня «Колискова» малюнки нічного пейзажу)

Смішинки-веселинки

Ведучий. На заняттях з образотворчого мистецтва трапляються і кумедні випадки. Ось послухайте.

Учні малюють, дитина у ролі вчителя підходить до кожного і веде розмову.

1.Вчитель. Діти, намалюйте аквареллю композицію на вільну тему.

Учень. А Максим у мене списує?!

(музика)

2.Вчитель. Яка в тебе собачка цікава!

Учень. Ви що тварин не розрізняєте? Це ж тигр!

Вчитель. А-а-а! Малювала тигра внучка,

Замість тигра вийшла Жучка.

(музика)

3. Вчитель. До твого натюрморту я порадила б домалювати ще склянку чаю.

Учень. А з цукром чи без?

(музика)

4.Вчитель. Чому ти не малюєш?

Учень. Не знаю, що малювати.

Вчитель. Ну, намалюйте глечик.

Учень. Не хочу!

Вчитель. Чому?!

Учень. Злякаєтесь!

(музика)

5.Вчитель. А що ти малюєш?

Учень. Чупакабру.

Вчитель. Але ж ніхто не знає, як вона виглядає.

Учень. От зараз і дізнаються!

(музика)

6.Вчитель. Ой, які симпатичні слоники!

Учень. Це старшокласники в протигазах на військових зборах.

(музика)

7.Вчитель. А ти чому спиш?

Учень. Бо в мені талант ще не прокинувся!

(музика)

8.Вчитель. Чому ти малюєш на підлозі?

Учень. Бо я малюю коня. А він на такому малому аркуші не вміщається!

(музика)

9. Вчитель. Ескіз треба малювати простим олівцем.

Учень. А хіба червоний олівець дуже складний?

(музика)

Художник:      Не завжди над рідним краєм

                         Цвіла веселка у розмаї,

                         Були у нас скрутні часи,

                         Здавалось, всім не до краси.

                         Здавалося, кругом – пітьма,

                         І з неї виходу нема.

                         Тоді всіх рятувала Мрія,

                         Любов, і Віра, і Надія!

(літературна композиція малюнки про війну)

учень 1:   Встала Мати-Україна, сонце засвітила,

                    Пробудилася народна незнищенна сила!

                    Сотні літ нас розпинали,  та не побороли,

                    Ще не вмерла Україна, і не вмре ніколи!

Учень 2: Дай нам, земле, з джерел твоїх сили!

                    І відваги синам своїм дай!

                    Перший крок до свободи зробили,

                      Україна - нескорений край.

                      Наша мрія нам зіркою світить,

                      Кличуть вдаль нас дороги твої,

                      Україно, ми всі твої діти,

Разом:           Тож прийми нас в обійми свої!

Учень. Крокую життям із усмішкою я

Допомагає скрізь мені ця усмішка моя.

Лиш усміхнусь – веселим вмить

Похмурий день стає.

І радість щедро розлива

Навкруг тепло своє.

Учениця. Із вітерцем-блакитником кружляю у танку,

На струнах сонячних складу

Мелодію дзвінку.

Візьму веселки кольори – все розфарбую я.

Хай барвами яскравими цвіте моя земля!

• Вигадуй! Фантазуй!
• Твори!
• На краще світ увесь зміни!
• Будь креативним, творчим, жвавим!
• Зроби життя своє яскравим!
• Навчись робити чудеса!
• Врятує світ увесь краса!
• 
• 
• 

Виховний захід на тему:

"Казка людських творінь"

На стінах вислови:

 "Дивіться на людей з думкою, що вам їх обов'язково треба написати фарбами... Незабаром ви помітите, що люди виявляються набагато цікавіші, ніж раніше, коли ви дивилися на них швидко й квапливо".

К. Г. Паустовский.;   

В. Г. Бєлінський, підкреслюючи велику силу мистецтва, писав: "Особа, нічим саму по собі не примітну, отримує через мистецтво загальне значення, для всіх рівномірно цікаве, , і на людину, що при житті не звертала на себе увагу, дивляться століття, по милості художника, що дав йому своїм пензлем нове життя!"

Звучать позивні.

Ведуча 1   В ефірі —  телепередача «Казка людських творінь".
Ведуча 2   І ми, її ведучі. Ми рада вітати всіх присутніх у студії.
Ведуча 1 Доброго ранку! Доброго дня!                                                                          Доброго — вчора, сьогодні, щодня ...                                                                  Хай не псується годинник на вежі.                                                                     Хай буде все на землі, як належить:                                                                  Сонце — як сонце, літо — як літо,                                                                     Дощик — як дощик, діти — як діти.     
Ведуча 2 Кожному дому щастя бажаю.                                                                             Маку — цвітіння, житу — врожаю ,                                                                         Небові — миру, голубу — неба,                                                                         Кожній дитині — всього, що треба.    
 Хай усміхаються діти щодня.                                                                       Доброго ранку! Доброго дня!
 Ведуча 1  Сьогодні у нашій передачі беруть участь: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Ведуча 2  Наша передача монтуватиметься з різних телестудій. Отож, сьогодні у пе­редачі:  казки та легенди , відеосюжети та зустрічі з талановитими людьми, посвята в юні художники та поетично-пісенний вернісаж.

Художник і чарівний олівець (казка)

Придбав художник олівець. А цей олівець виявився не простий, а чарівний. Узяв він його і став малювати. Аж щось запищало в майстерні. Художник огля­нув приміщення — нікого нема. Доки він це робив, чарівний олівець швидко закінчив розпочатий малюнок. Здивувався майстер. Тут знову почувся писк. Ху­дожник став оглядати кімнату і несподівано обернувся. Дивиться, а олівець но­вий малюнок закінчує.

Тоді художник відсунув чарівний олівець убік і взяв звичайний. Став малю­вати зажурену мати. А чарівний олівець тієї ж миті повторив малюнок.

За деякий час була виставка робіт цього художника. Стали люди розглядати малюнки. Коли дивились на малюнок олівця, усі захоплювались, а коли поди­вились на малюнок художника, заплакали.

Чи буває кращий чарівник, ніж людина з її любов'ю до людей?

Ведуча 1  Зараз ми побуваємо в гостях у справжнього чарівника пензля    Відео сюжет

Ведуча 2.  "Не треба десь за тридев'ять земель шукати образ ідеальної людини, здатної розбудити замилування, здивування: запевняю вас, вона є в рідному селі, на вулиці рідного міста, треба тільки вміти бачити ідеальність у реальності".

В. О. Сухомлинский.

Зустрічайте , майстра, який створив всі ці дива Наконечного Віктора Андрійовича, лауреата Шевченківької премії, художника з мальовничого подільського села Клембівки.

Інтерв’ю з художником:

-     Розкажіть про початок вашого творчого шляху?

-    Що є стимулом для творчості?                                                                                                   -    Які події наклали особливий відбиток на вашу творчість?

-     Ми знаємо, що бог дав вам не тільки талант художника , а   й поета. Чи не могли б ви прочитати кілька своїх рядків?  

                                                                  

Ведуча 1  Для мистецтва не існує кордонів, у ньому панує повна вседозволеність і художник залюбки з цього користає. У музиці лише сім нот, а її розмаїте звучання не припиняється , так само як не припиняється стукіт молотка і мазки пензлика у майстерні художника _____________________________

Вірш «Художник, що творить любов»

Накладається на сіру землю
Горизонт, розділяючий світ.
Виростає листок, що дремле,
Розквітає черешні цвіт.
В біло-сірій палітрі світу -
Сірих ліній новий тандем.
Ще далеко зимі до літа,
Ще не близько до світлих тем.

2. Тіні неба, землі дарунки
Сірим грунтом на білий лід.
Ніжні й щирі твої поцілунки -
Сірим тоном в цей білий світ.
Розквітає в осіннім небі
Сонця сірого силует.
Фіалковий букет для тебе
Накладається на сюжет.
Заповнюється порожнина,
Але в цьому життя нема.
Світ поділено на половини
І обидві вони - зима.

2. Але ніжним ступає кроком
В світ незвичний нова весна.
І блакитним повняться соком
Сіро-білі колись небеса.
Й під блакиттю небесних марев
Розквітають, мов сон, сади.
Відступають кудись примари,
В плахтах сірості й білизни.

3. Оживають мазком єдиним
Цвіт вишень на зеленім тлі,
Розсоромлюються калини,
Трави ніжні і запашні.
А над ними твої цілунки
Заставляють кипіти кров.
Будь-же, світе, ти подарунком
Від художника, що творить любов.

Ведуча 2.  Для Вас,  музичне вітання.

Пісня « Миллион алых роз» (А.Пугачева)

Ведуча 1 Художник, який вміє  передати свою майстерність учням не просто художник він  - ПЕДАГОГ. Не перший рік навчає наших діток малювати Василь Петрович Крижанівський. Тепле слово , мудра порада і от, в дитячих руках пензлик оживає  відкриваються двері  безконечної дитячої уяви.

Знайомтесь Керівник художньої студії «Пензлик» Крижанівський В.П. зі своїми студійцями.

З деякими їхніми роботами ви уже познайомилися під час  екскурсії .

Зараз свої роботи представляють найменші  студійці.

(Діти демонструють свої роботи і читають поетичні рядки )

1. Малюю зиму:

Синім – ліс

Червоним – лист на дубі, та ще як ходить хитрий лис

Поміж пеньків на зрубі.

Лишаю білими заців

Зеленими ялинки,

Рожевим усміх на лиці

В маленької сестрички.

Малюю дім і Дим над ним.

Засніжене гілляччя…

Сича – надутим, Вовка – злим,

Ну а ведмедя – сплячим.

2. На столі було не пусто:

Морква, ріпа і капуста,

І картопля й Буряки

І салат і огірки.

Захотілося зайчатам

Все оте намалювати.

Ну, а поки малювали,

Потихесеньку жували

І картоплю й Буряки,

І салат і огірки, моркву, ріпу і капусту.

На столі дубовім – пусто…

Схаменулися зайчата:

Що ж тепер намалювати?

3.В мене у одній руці - кольорові олівці

   В другій аркуш – білий-білий.

Мить і ось вже заяскріли

На папері віти, іній, сніг усюди, сині тіні,

Річка, ліс удалині.

Малював би цілі дні!

1.     Мамо, виставка яка Чудова

Із небачених картин казкових!

Гляньте в кожному вікні –

Он які картини чарівні

Я беру казковий олівець –

Вірте, мамо, що і я митець !

Ведуча 2. А зараз запрошуємо вийти  Валентину,  Олександра та Анну. Ви, як досвідчені студійці і майстри своєї справи зараз спробуєте з закритими очима  домалювати деталі малюнка яких не вистачає.

(Під музику «Я тебя рисую» виконують роботу.)

Ведуча 2. А ось результат їхньої  праці (демонструє роботи дітей).

Ведуча 2. І от, нарешті, має відбуватися саме головне - церемонія  «Посвяти в Юні художники». Запрошуємо всіх членів студії приєднатися до нас.

(Претенденти на звання юного художника вибудувалися в ряд і завмерли.

Двоє учнів підходять до художника:- «Запрошуємо вас  взятии участь у нашій посвяті.» - вручають золотий пензлик.  У супроводі двох учнів підходить  художник із золотим пензликом в руках.)

От вона, ця клятва:

"Клянемося досягати великої гармонії реальності й краси!

Слухати вчителя й виконувати його поради!

Вчитися у великих майстрів золотої кисті і йти їхньою дорогою, не звертаючи на узбіччя!

Бути відданими великому Мистецтву!

Клянемось! Клянемось! Клянемось!"

Церемонія посвяти

Після троєкратного "Клянемося" кожний з учнів  одержав символічний удар золотим пензлем  по плечу й у такий спосіб відбулося перетворення здобувача в повноправного «Юного художника».

-Художник

Поздоровляю вас, юні адепти кисті й олівця! Нехай же ніколи не висохне ваша працездатність і нехай постійно шліфується ваша майстерність. Удачі вам у заповідному, фантастичному світі  краси й творчості!

 Ведуча 1.  Для вас юні дарування музичне вітання.

Пісня «Художник что рисует дождь»

«Художник»

........

Сипле осінній дощ.

Плити Арбата порожні.

Що ж ти не підеш,

Ховаєш під парасольку полотна.

Мокрий, наскрізь бере,

Краплі дощу на волоссі.

Вечір вже світло краде

В майстра барвистих справ.

Поруч став перехожий:

- Це прекрасний пейзаж

З будиночком біля скель.

Картину свою продаси?

- Це моя рідна домівка, -

Він розрізнив по губах

- я в ньому жив… не продам.

Яскравий ультрамарин

Писаних чудо квітів

У тісному ряді картин

Бачить аматор полотна.

- Як Ці квіти мені придбати?

 Можна взяти?

- Ні, не продам, прости,

Дуже любила їх мати.

- Ну, а он той портрет

Дівчини , замість квітів?

Мовив художник: - Ні,

Це перша любов розквітла.

Ти вибач, - сказав,

Сховавши картини в рюкзак,

Повільно покрокував

В осінь, художник – дивак

Пісня «Вернисаж»

Ведуча 1   (далі І В, ІІ В) …Творчість. Що це таке? Одна людини, щоб творити , іде у натовп, щоб розчинитись, інші - шукають співавторів і таким чином з’являються Кукри-нікси, а деякі шукають тиші й тоді народжуються такі рядки.

ІІ В. «Серце майстра для всіх відкрите,

        Кожен може торкнутись рукою.

        Майстру треба свою Маргариту

        У хоч хвилиночку спокою».

І В.  Зустрілись пальці у майстерні:

Великий, Вказівний, Середній,

Мізинець, Безіменний пальці,-

Зустрілись і запрацювали:

Вони ліпили , майстрували,

А потім радитися стали:

ІІ В.«В долоні нашій всі 5 пальців –

Майстри мистецтв в художній праці.

Для нас, гнучких, тонких і вправних,

Приємне слово поетичне.

ІВ.  Хай пальців працю кольорову

       Оспівує барвисте слово.

       Із давніх пір у нас в народі

       І праця, й пісня поруч ходять!»

(Звучить музика)

ІІ В. Сьогодні нам випала нагода представляти у цьому залі роботи талановитого хлопця, юного митця, учня 9-го класу - Гуменного Олександра Валентиновича.

 (представляють)

І В. Ріс хлопчик, зовсім непримітний,

        Але душею своєрідний.

        Про свій талант ніде не вихвалявся,

        Лише удома в світ свій повертався.

        Захоплення прийшло до хлопця непомітно

        Взяв пластилін ... і ось - в руках дитини

        Став оживать шматочок кольоровий.

ІІ В. Так Сашко почав ліпити.

         Про його захоплення знали лише рідні.  Згодом запримітили роботи на шкільній виставці. Минулого року відбулася презентація його робіт  в районному відділі освіти., після цього – перемога на конкурсі «Маленьке диво» у м.Вінниці, та зайняте друге місце  на Всеукраїнському конкурсі у м.Києві. Нещодавно Сашко  знову переміг в обласному конкурсі і готується  завойовувати столицю.

ІІ В. Що найбільше любить ліпити, Сашко розповість про це сам.

(Розповідь Саші про напрямки свєї рботи з ліплення)

І В. Багато робіт присвячено птахам.

Пташка крильцями тріпоче,

Бо шуліка їсти хоче!

Йому дуже до вподоби

Всіх кришить сталевим дзьобом.

Не торкайсь, шуліко, криці,

В пташки з пластиліну крильце!

Ліплю, ліплю, виробляю –

Зліва крильце залишаю!

Ліплю, пластилін стискаю –

Птаха плавно повертаю.

ІІ В. Як ви помітили багато робіт присвячено дикій природі , плазунам, жителям лісів та морів.

                 За порогом світ багатий,

                 Вся планета – його мати.

                 Всесвіт цілий – рідний батько.

                 А людина  - то дитина дитина.

                 Мати її доглядає, батько – мудрості навчає.

ІІ В. Талант людини багатогранний, ідеї безконечні, мрії незліченні.   Живе людина  і навіть не здогадується, що ці мрії можуть колись здійснитись, що ідеї - можна на щось перетворити.

                   

І В. Міста , будинки,  цілі футболні команди. Де межа дитячої творчості?

І В.  Для того, щоб талант зростити, любові треба і ума …

        Не бійсь людину похвалити,

        А бійся скривдить задарма.

ІІ В. Благослови, мати-Батьківщина кожного, хто має золоті руки. Нехай їм стелиться барвінком творчий шлях,

        Нехай ніколи не болять їм руки.

Золоті руки має і Настя Зальцман . Довершена досконалість у її роботах з бісеру.

(розповідь Насті)

І В.  Удачі вам , здоров’я, нехай ніколи не покидає творчий дух, адже зоря вашої творчості лише розгоряється.

ІІ В. Хай доокіл – звичайні наші будні,

         А творчий дух – мов шабля наголо!

         На брилах літ заб’ється Джерело,

         І питимуть красу із нього люди.

 Звучить пісня    «Этот мир»

Ведуча 1 Український рушник… Оздоблений квітами, зірками, птахами… Скільки він промовляє серцю кожного із нас. Від сивої давнини і до наших днів в радощах і в горі рушник – невід’ємна частина нашого побуту. Його можна порівняти з піснею витканою і вишитою на полотні.

Звучить пісня «Два кольори»

(сл. Д.Павличко, муз.О.Білаша)

Колись малим збирався на весні

Піти у світ незнаними шляхами

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними   2р.  нитками 

Приспів:

Два кольори мої, два кольори

Оба на полотні, в душі моїй оба

Два кольори мої, два кольори

В червонному – любов, а в Чорному – Журба.

Мене водило в безвісті життя

Та я вертався на свої пороги

Переплились, як мамине шиття

Мої щасливі і сумні, мої

Щасливі і сумні дороги.

Приспів.

Мені війнула в очі сивина

Та я нічого не везу до дому

Лиш згорточок старого полотна

І вишите моє життя

І вишите моє життя на ньому

Приспів.

 Ведуча 2.Кожна вишивка – це окрема розповідь, це окрема історія кожної родини. В кожному рушникові залишалася часточка жіночої душі і серця. Слово надається майстрині Лісовій Л.Г.

 -----------------------------------------------------------------------------------

Ведуча 1.Чаруючі орнаменти тих рушників , серветок, картин, які ви  бачите створили руки   ___________________________________.

І хоч сьогодні  не змогла прийти на нашу зустріч, але присутні  учні, яких вона навчила вишивати:__________________________

Слово юним даруванням

(діти демонструють свої художні роботи і читають вірші до них)

1.    Біле поле полотняне,

Рівно ткане, чисто пране,

а по ньому голка ходить,

За собою нитку водить,

2. Покрутнеться так і сяк –

Зацвіте червоний мак.

Зазирне і там, і тут –

Василечки зацвітуть.

3.Застрибає навпрошки –

Пожовтіють колоски.

А пройдеться поволі –

Заряснять листочки в полі.

Біле поле полотняне

Рушником барвистим стане.

4. Вишиваночку шовком шию я,

Підбиваю старанно золотом

Краю рідного полум’яний цвіт,

Що прославився на весь білий світ.

Ведуча 2. Скільки талановитих людей, скільки юних дарувань зібралося в нашому залі. Для вас всіх шле своє вітання вчитель музики Грицак  Олег Іванович.

 Звучить пісня «Как здорово»

Автор та композитор: Митяєв О.

Изгиб гитары желтой ты обнимаешь нежно,

Струна осколком эха пронзит тугую высь.

Качнется купол неба большой и звездно-снежный        2

Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались.

Как отблеск от заката костер меж сосен пляшет

Ты ,что грустиш бродяга ану-ка улыбнись.

И кто-то очень близкий тебе тихонько скажет                2

Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались.

И все же с болью в горле мы тех сегодня вспомним

Чьи имена как раны на сердце запеклись

Мечтами их и песнями мы каждый вздох наполним        2

Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались.

 Ведуча 1 Але хіба можна, щоб свято закінчилося просто так. Та і гість який до нас завітав не дозволить цього зробити. Заходь Миколаю до нашого залу.

(Заходить Святий Миколай)

Святий Миколай

-          Прийшов вітати до вашої хати

Тут живе господар багатства володар

А його багатство – золотії руки.

А його потіха – хорошії діти.

За вправнії руки - приймайте дарунки

Нехай процвітає ваш божий дар.

Вручає подарунки дітям.

(звертається до залу)

 Щоб ваші рідні вас не забули,

Гіркої звістки, щоб ви не чули,

Щоб біди і горя ніколи не знали,

І щоб роботу ви завжди мали.

Ведуча 2. Давно підмічено: будь-яке закриття мистецького свята є сумним, адже це прощання з цілим креативним космосом його величності Таланту, а ще воно оптимістичне, емоцїйно-пафосне. Ось і закінчується наше свята,  свято одухотвореної експозиції людської майстерності .  На прощання хочемо побажати вам хорошого настрою.

Звучить пісня «Хорошее настроение»

Ведуча 1  Передача закінчилась.

Мабуть, ви уже стомились.      

То ж великі ростіть, здорові будьте,

Себе — не хваліть,  а  інших  — не гудьте.

 Ведуча 1,2 разом: На все добре!

Виховний захід з образотворчого мистецтва „Викрадена картина”

Мета. Розвиток інтересу до творів образотворчого мистецтва; розширення кругозору; виховання колективізму‚ взаємодопомоги, взаємоповаги.

Обладнання. Картки з прізвищами художників, карта подорожі, картки з буквами, різноколірні трикутники, схеми пропорцій обличчя людини‚ репродукції картин‚ копія «Сікстинської мадонни» Рафаеля, магнітофон.

ХІД    ЗАХОДУ

Учитель. 3 найдавніших часів твори образотворчого мистецтва були безцінним скарбом світової цивілізації. За часів фараонів володіння ними вважалось неабиякою розкішшю. Зараз більшість шедеврів зберігається в найкращих музеях світу. Своїми колекціями пишаються Дрезденська галерея в Німеччині, нью-йоркський Метрополітен-музей в США‚ Паризький Лувр у Франції, Ермітаж і Третьяковська галерея в Росії‚ музеї Києва та Львова. І яких би заходів безпеки не вживали працівники музеїв‚ завжди знаходилися хитрі та кмітливі злодії‚ які прагнули викрасти твори мистецтва. Саме такий прикрий випадок стався сьогодні вночі. 3 картинної галереї зникла відома картина. За справу взялися професіонали — містер Шерлок Холмс та доктор Ватсон.

(Музика. До зали входять Шерлок Холмс, за ним доктор Ватсон.)

Холмс. Доброго ранку‚ докторе Ватсон!

Ватсон. На жаль‚ сер‚ ранок зовсім недобрий!

Холмс. Що трапилось? У вас такий стурбований вигляд!

Ватсон. Цієї ночі трапилась надзвичайна подія: пограбовано картинну

                галерею!

Холмс. Так‚ це неприємно, але надзвичайно цікаво. Ми допоможемо

             Скотланд Ярду!

Ватсон. Холмсе‚ вони відмовились від допомоги і старанно приховують

               подробиці. Я тільки-но звідти. Ось — це все‚ що мені вдалось дістати.

Холмс. Так‚ малувато… Думаю‚ нам потрібні помічники.

Ватсон. А чи схоче хто вплутуватись у все це?

Холмс. Зараз побачите. Байдуже спостерігати за розкриттям цього злочину не можуть команди ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(Глядачі оплесками зустрічають команди.)

1 конкурс

Холмс. Шановні команди! Спочатку нам треба дізнатись‚ картина якого художника зникла. Ватсон має список‚ з якого‚ користуючись описами, слід викреслити зайві прізвища, — тоді в ньому залишиться прізвище автора викраденої картини.

Після того‚ як я зачитаю всі описи‚ кожна команда піднімає картку зі своїм варіантом відповіді. Перша правильна відповідь отримує 2 бали‚ друга й третя — по одному‚ неправильна відповідь — 0 балів.

Ісаак Левітан                                        Андрій Рубльов

Рембрандт                                             Рафаель

Тарас Шевченко                                   Феофан Грек

Костянтин Литвин

 

1) Художник протестантської Голландії, що звільнилась від іспанського ярма. Жив з 1606 по 1669 рік. Після досить короткого періоду щастя був надзвичайно, трагічно нещасний. Ранні його картини оспівують багатство та пишність, а пізні — злидні та бідність. Серед них — «Старий у червоному», «Повернення блудного сина».

(Рембрандт.)

2) Геніальний майстер староруського іконопису. Народився близько 1360 року. Був монахом Андроникового монастиря під Москвою, де й похований. Ще замолоду працював разом із знаменитими іконописцями, розписуючи Благовіщенський собор Московського Кремля. Серед найкращих — ікони «Трійця», «Спас».

(А. Рубльов.)

 

3) Російський художник, що прожив коротке і нелегке життя (1860—1900), був другом відомого російського письменника Антона Павловича Чехова. Став визнаним майстром пейзажу. Серед його картин — «Тиша», «Владимирка», «Зарослий став». Його помітив колекціонер Третьяков і придбав декілька його картини.

(І. Левітан.)

4) Сучасний український художник. Народився 1938 року в місті Рівне. Основним видом образотворчого мистецтва є живопис. У Львові 1982 року було відкрито його персональну виставку, Найбільше працює в жанрі тематичної композиції. Одне з найвідоміших полотен — «Літо. 1941 рік».

(К. Литвин.)

5) «Великим візантійцем» називали його в наших краях. Народився на початку ХІУ ст. Вже будучи знаменитим стінописцем, що розписав понад 40 церков у різних країнах, через Кафу (Феодосію) і Київ приїхав у Новгород‚ шукаючи застосування своєму таланту. Створив чимало фресок у руських церквах та велику кількість ікон. Серед них — «Успіння» та «Преображення».

(Феофан Грек.)

6) Визначний український художник, всебічно обдарована людина. Жив з 1814 по 1861 рік. Малювати почав змалку. Навчався в Петербурзі в Академії мистецтв. За свої 47 років створив багато графічних та живописних творів.

(Т.Г.Шевченко.)

Холмс  Закінчено перший тур‚ і поки журі підраховує бали‚ підіб’ємо перші підсумки нашого розслідування: ми дізналися‚ що викрадено картину знаменитого італійського художника епохи Відродження Рафаеля. Якщо знаємо‚ що шукати‚ треба починати пошуки.

Ватсон. Але‚ Холмсе! Злодій міг заховати картину де завгодно! Ми можемо світ обійти і не знайти її.

Холмс. Не хвилюйтесь, Ватсоне. Поки ви прагнули здобути інформацію в поліції, до нашої поштової скриньки надійшов лист від таємного шанувальника мого таланту. Виявляється, він раніше поліції потрапив на місце злочину і знайшов там оце.

Ватсон. Це ж справжнісінька піратська карта! На ній намальовано Острів Скарбів і шлях до нього! Чудово‚ Холмсе! Ви не тільки надзвичайно розумний, а й надзвичайно везучий, друже.

Холмс. Не кажіть наперед! Крім того‚ без допомоги наших друзів навіть у мене нічого не вийде. Адже‚ як ви самі бачите‚ картину заховано в печері‚ печера — на острові‚ а острів — в океані‚ де нас можуть чекати великі несподіванки. Чи є в команд сміливість подолати цей шлях? Є? Тоді в дорогу!

2 конкурс

Ватсон. Ви на шляху до Острова Скарбів. Перед вами великий і прекрасний Океан Образотворчого Мистецтва. Щоб перепливти його‚ треба з даних букв скласти чотири назви видів образотворчого мистецтва (графіка, живопис‚ скульптура, архітектура).

Команда, що перша впорається з завданням, отримує 3 бали‚ наступні — 2 та 1..

Взявши старт‚ ваші кораблі впевнено мчать назустріч пригодам. І ось перша. Попереду Бермудський трикутник. В цьому місці зникло без сліду багато мандрівників. Кажуть‚ тут живе лихозвісне Морське Чудовисько. Щоб вберегтися від його гніву‚ кораблеві потрібен талісман.

3 конкурс

Холмс. 3 виданих вам трикутників ви маєте за 2 хвилини створити і наклеїти на аркуш композицію, розповівши журі та болільникам, чому саме такий талісман вбереже ваш корабель від загибелі в Бермудському трикутнику. Журі оцінюватиме вашу творчість за п’ятибальною системою.

Ватсон. Ви вдало минули Бермудський трикутник і нарешті дісталися берега. Острів виявився досить великим‚ і вже на другий день ви заглибилися в Пустелю Спраги‚ де кожна крапля питної води на вагу золота. Поповнити її запаси ви зможете по черзі відповідаючи на запитання.

4 конкурс

Правильна відповідь — 1 бал = 1 крапля води.

1. Російською мовою це звучить так: «Каждий охотник желает знать‚ где сидит фазан». Як сказати це одним словом? (Веселка.)

2. Які пензлі використовуються для акварельних фарб? (Білячі‚ колонкові, соболині.)

3. Як називається морський краєвид? (Марина.)

4. Як називається розміщення елементів на картині? (Композиція.)

5. Як називається композиція з кольорового скла або іншого матеріала, який пропускає світло? (Вітраж.)

6. Відомо‚ що пензлі художників мають номери. Пензлик якого номера найтонший? (№ 1.)

7. Що таке темпера? (Фарба.)

8. Як називається щит‚ який підтримує полотно під час роботи художника? (Мольберт.)

9. Українською мовою — це «мертва природа», а французькою? (Натюрморт.)

10. Як називається дощечка для змішування фарб? (Палітра.)

11. На чому частіше малюють олійними фарбами? (На полотні.)

12. Перш ніж створити велику картину, малюють маленьку. Як її називають? (Ескіз.)

Холмс. Ви нарешті дісталися до Печери Скарбів. Тут ціла потаємна галерея. Картини розставлені всюди. Щоб отримати 1 бал — назвіть жанр картини, 2 бали — згадайте її назву‚ 3 бали — назвіть прізвище автора.

5 конкурс

1. Леонардо да Вінчі. «Джоконда». (Портрет)

2. В.Патик. «Соняшники». (Натюрморт.)

3.Айвазовський. «Дев’ятий вал. (Пейзаж.)

4. А.Лосенко. «Прощання Гектора з Андромахою». (Міфологічний.)

5. Андрій Рубльов. «Трійця». (Іконописний.)

 

6. В.Суриков. «Ранок стрілецької страти». (Історичний.)

7. П.Федотов. «Сватання майора». (Побутовий.)

8. О.Дейнека. «Оборона Севастополя». (Батальний.)

9. Рембрандт. «Відпочиваючий лев». (Анімалістичний.)

Ватсон. Серед скарбів знайдено і викрадену картину, але вона‚ на жаль‚ дуже понівечена. Людина‚ здатна на таке‚ має відповісти за свій злочин. Та щоб знайти злодія‚ потрібно уявити собі його зовнішність.

6 конкурс

Холмс Аборигени, які його бачили‚ дали словесний опис. Користуючись ним та розміткою пропорцій людського обличчя‚ створіть фоторобот. Журі оцінить вашу майстерність за З-бальною системою.

Опис:

1. Худе вилицювате обличчя з видовженим підборіддям.

2. Очі маленькі, мов чорні вуглики, брови густі‚ насуплені.

3. Ніс тонкий‚ довгий.

4. Губи теж тонкі‚ верхня повністю прикрита вусами.

5. На голові старенький капелюх, з-під якого виглядає акуратно підстрижене волосся.

6. Шию закриває високий комір поношеного пальта.

Холмс. А поки Інтерпол на підставі ваших фотороботів шукає злодія‚ ми граємо останній конкурс.

7 конкурс

Реставрація картини

Холмс Коли ми говорили, що картина понівечена, малось на увазі найстрашніше — її розрізали на частини. Отже‚ реставрувати її означає скласти ціле з окремих частин. Фрагменти картини поділено на три групи. Команди по черзі. (хто швидше) працюють над реставрацією.

Складіть картину. Вашу швидкість оцінює журі за З-бальною системою.

Перед нами безсмертне творіння Рафаеля «Сікстинська мадонна».

На щастя‚ викрадено і понівечено було лише копію. Справжня «Сікстинська мадонна» вже довгі роки експонується в Дрезденській картинній галереї.

Ватсон. Ми вдячні всім командам за допомогу, а найкмітливіших детективів

                визначить журі.

(Журі підводить підсумки та нагороджує переможців.)

Виховний захід для учнів початкових класів на тему: «Кольоровий калейдоскоп»

Тема. «Кольоровий калейдоскоп».

Форма- змагання.

Мета: закріпити знання учнів з кольорознавства, отримані на уроках ОМ, розвивати творчу уяву, пам'ять, виховувати естетичні смаки, любов і прагнення до творчості.

Обладнання: планшети, непрозорі торбинки, мольберти, аркуші паперу, фарби, пензлі, склянки з водою, кольорові картки, кольорові кружечки.

Хід  заходу.

1. Організаційний момент.

 Учасники змагання поділяються на дві команди, підбирають собі назву.Учитель по­відомляє про порядок проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.

-      Дорогі діти! У кого вдома є калейдоскоп? Чи подобається вам бавитися цією іграшкою? Тож, сьогодні в нашому змаганні конкурси будуть змінюватися, як у калейдоскопі візерунки. Я сподіваюся, що всі учасники нашого мистецького заходу залишаться задоволеними. Дозвольте мені представити журі сьогоднішніх змагань.

Представляється журі конкур­су (це старшокласни­ки - учністудії мистецтв «Фіалка»).

 А допомагатимуть мені у проведенні змагання ось ці два олівці (хлопчики  в костюмах олівців)

Слова олівців.1. Хоч не всі із вас митцями пензля будуть,

                         Та свої шкільні малюнки, мабуть, не забудуть.

                        Адже коли на душі радість чи туга,

                       Кращого тоді немає аніж пензлик друга.

2.Без слів не можна вірша написати,

Без нот не можна музики заграти,

А у художника є мова –

Це мова фарб, це гамма різнокольорова.

1.Живе своїм життям картина в рамі.

Сумує мовчки, мовчки веселиться.

Художника невтомними руками,

Його душею створена жар-птиця.

2.Нам треба тільки добре придивитись,

Нам треба його задум розпізнати:

Чим захотів художник поділитись

І що хотів нам мовчки розказати.

1.     Тож запрошуємо вас у світ кольору.

2.     Бажаємо успіху!

2. Перш ніж ми розпочнемо наше змагання, я хочу розповісти вам одну легенду про чарівні фарби. Тож вмощуйтесь зручніше і слухайте 

                           Легенда про Чарівні фарби.

     Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів - Дід Мороз - у ніч під Новий рік приносить сім чарівних фарб.Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш - малюй череду корів і потім паси їх. Хочеш - малюй па­роплав і пливи на ньому . Або зо­реліт - і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось простіше, наприклад, стілець, ­будь ласка . Намалюй і сідай на нього. Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть мило, і воно буде милитися. Тому Дід Мороз приносить Чарівні фар­би найдобрішому з усіх найдобріших дітей. І це зрозуміло . Якщо такі фарби потраплять у руки до зло­го хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха. Прималюють людині другий ніс ­і буде людина двоноса. Намалюють собаці роги, курці - вуса, а кішці - горб, і буде собака ­рогатою, курка - вусатою, а кіш­ка - горбатою.

Тому Дід Мороз дуже довго перевіряє дітей, а потім уже виби­рає, кому із них подарувати чарівні фарби.

            Цього разу дід Мороз подару­вав їх одному дуже доброму хлоп­чику. Найдобрішому із найдоб­ріших. Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Ма­лював для інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлопчиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі - святкову сукню, а батькові - мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм товаришам - велику-превелику школу .

Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір . Він ма­лював і на другий, і на третій, і на четвертий день . Він малював, ба­жаючи людям добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для миття підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою кособо­кою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого на­гадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити. А школа, ­яку дуже ретельно малював хлоп­чик, вийшла такою потворною, що діти до неї боялися й близько підходити.

    На вулиці з'явилися дерева, схожі на мітли. З'явилися коні з ногами із дроту, машини з кри­вими колесами, будинки з пада­ючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був коротший від іншого . З'яви­лися тисячі речей, якими не мож­на було скористатися. І люди злякалися:

- Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобрі­ших хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. йому за­хотілося зробити людей щасливи­ми! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби.

      Хлопчик плакав так голосно, що його почув найдобріший з усіх найдобріших дідусів – Дід Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед хлопчиком нову коробку з фарбами:

- Тільки це, мій друже, зви­чайні фарби. Але вони можуть теж стати чарівними, якщо ти цього захочеш.

  Так сказав дід Мороз і зник.

   А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби стали чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещас­тя? Він дістав пензля і почав ма­лювати.

    Хлопчик малював, не розгина­ючись, весь день і увесь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

    Минув рік . Минуло два роки . Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше, не розлучався з фарбами. Очі його стали зіркими, руки ­умілими, і тепер на його малюн­ках замість кривих будинків із па­даючими стінами красувалися ви­сокі, світлі будівлі, а замість су­конь, схожих на мішки, - яскра­вий, святковий одяг. Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він ма­лював усе, що було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітряні мости і палаци зі скла.

Люди зі здивуванням дивили­ся на його малюнки, але ніхто не лякався. Навпаки, всі раділи й за­хоплювались.

- Які чудові картини! Які чарівні фарби! – говорили вони, хоч фарби були звичайнісінькі.

    Картини і справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…

   Так трапляється на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть з простою глиною. Так трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших чарівників – руки працелюбної, наполегливої людини.

  

3. Конкурсна програма змагань.

Конкурс 1 «Вислів про мистецтво»

 З набору слів треба скласти відомий вислів ОскараУайльда про мистецтво. Яка команда справиться першою, та й переможе в цьому конкурсі.

 Мистецтво — саме життя, і воно безсмертне.

       Конкурс 2. «Відгадай, що в торбинці»

- Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно – білий? Який цікавіше дивитися?

( Відповіді учнів. )

- А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро – білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється, дуже багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок.

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

      -Будь-який предмет має свій колір. Деякі об’єкти ми впізнаємо тільки завдяки кольору.

На планшеті малюнок – три однакові кола. У трикотажній торбинці – три круглі предмети (яблуко, апельсин, помідор). Визначити на дотик, що це за предмети і що намальовано на аркуші паперу.

(Орієнтовані відповіді: яблуко, м’ячик, апельсин, маленька динька, помідор, грейпфрут.)

     Підводячи підсумки, учитель або помічник учителя демонструє предмети , виймаючи їх із торбинки, і відкриває на малюнку верхні кружальця, під якими намальовані кольором ці ж предмети. Яка команда найточніше вгадала предмети у торбинці, та й перемогла.

Висновок: три однакові за формою і розміром об’єкти можна, завдяки кольору, «перетворити» на оранжевий апельсин червоний помідор чи зелене яблуко.

Конкурс 3. «Намалюй веселку»

 -Через колір ми пізнаємо природу, що нас оточує. Завдяки йому ми знаємо, чи доспіли ягоди, або що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі, води, дерев. Ранок – у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різноманітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі, чорні кольори.

(Демонструються репродукції картин: В. Непийпиво «Ранкові хліба», О. Бородай «Спалене листя», В. Чаус «вулиця Бродстейрса», П. Волик «Літня ніч».)

- Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші – червоні, а треті – зелені? Щоб відповісти на це запитання, відгадайте загадку:

Що у світі най світліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок на стає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте… (Сонце.)

      Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють усе на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів.

Які ж кольори нас оточують?  Усі кольори діляться на дві групи: ахроматичні – чорний, білий, усі сірі; та хроматичні – всі кольорові.

     Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені, переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.

    Отже, наступне завдання: по одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах паперу. Мета завдання – перевірити знання учнів.

- Як підтвердження правильності результатів, розглянемо кольори, які ви використали:

Це – червоний, жар неначе.

Це – оранжевий, гарячий.

Жовтий – як пшениця в полі.

Мов трава – зелений колір.

Голубий – як у краплині.

А наступний колір – синій.

Синій колір – ніби річка,

Фіолетовий – як нічка.

Конкурс 4. «Склади палітру пір року»

- Багатокольоровість живої природи по-своєму радує нас у всі пори року. Кожній порі року відповідає певна палітра фарб, що поєднується одна з одною.

Хто вона, ота красуня в золотім намисті,

Що без пензля і без барв скрізь малює листя…( Осінь. )

     Згадайте картини  природу, відтворені українськими поетами в чудових віршах. Подумайте, які фарби ви будете використовувати, створюючи ілюстрації до поетичних рядків, наприклад, таких:

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: - Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: - Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п’ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

     Отже, наступне завдання  «Склади палітру пір року»

Представники кожної команди почергово пропонують свої вірші про одну із пір року. Суперники повинні підібрати різнокольорові кружальця і заповнити ромб відповідно їх пори року.

Весна – ніжно-зелені, блакитні, жовті.

Літо – всі яскраві, мальовничі кольори й відтінки.

Осінь – соковиті жовто-червоно-оранжеві (теплі).

Зима – блакитні, білі, сині, фіолетові (холодні).

Завдання для глядачів від хлопців-олівців. Загадки.

Він для фарби — незамінний,

Бо художник він відмінний.

Розфарбує все, як треба,

І малюнок є вже в тебе.

(Пензлик)

Білий-білий, наче сніг,

Рук нема, немає ніг,

Не людина і не звір,

А зовуть його... (Папір)

 Гарно лінії виводить,

По папері легко ходить,

Він художник-молодець,

Чудодійний... (Олівець)

 Постирає все, що бачить,

Це не іграшка, не м 'ячик,

Опусти ти руку в сумку

Та дістань з долоні... (Гумку)

Всі веселі та яскраві,

Наче пави, величаві,

Порахуєм: раз, два, три,

Всі ми бачим кольори.

Кольорів в нас є багато,

Годі їх порахувати,

Як за руки всі візьмуться,

Як тоді вони назвуться?

(Спектр)

Він не плаче, не гарчить,

Лиш малює та мовчить.

(Олівець)

Ми на вернісаж прийшли,

Щось цікаве там знайшли,

То не птах і не людина,

А зовуть її... (Картина)

Розглядаємо картини,

Ось дівчина біля тину,

Портрет, пейзаж, а разом все це

Називається... (Мистецтво)

Конкурс 5. «Склади натюрморт»

- Теплу і холодну кольорову гаму художники використовують не тільки при зображенні картин про природу (пейзажах), а й інших жанрах живопису.

Наприклад, створюючи натюрморт і використовуючи при цьому відповідну кольорову гаму, художник формою, кольором передає красу звичайнісіньких речей.

Отже, наступне завдання : із запропонованих предметів побуту і різнокольорових драпіровок обрати та скласти натюрморт у теплій кольоровій гамі. (перший учасник) і холодній (другий учасник).

 Після проведення цього конкурсу, надається слово журі, яке робить попередні підсумки після виконання учасниками  чотирьох завдань.

Музична пауза. Щоб і учасники змагань, і глядачі відпочили, для всіх лунає пісня нашого земляка О.Білаша «Два кольори» у виконанні учня гімназії Верменича Віталія.

Конкурс 6. «Колір і почуття»

   Колір може не тільки радувати, а й викликати тривогу, почуття печалі чи смутку. Іншими словами, колір впливає на наші емоції. Одні кольори заспокоюють нервову систему, інші, навпаки, подразнюють. Заспокійливо діють зелений, блакитний, синій, а збуджують – пурпуровий, червоний, оранжевий, жовтий кольори. Людина, що потребує фізичного відпочинку, емоційного спокою, інстинктивно вибирає темні тони. Якщо ж організм потребує віддачі енергії, людина обирає яскраві, світлі тони.

- А тепер дайте відповіді на запитання:

- Які бувають свята? Як вбираються на них люди?

- Як одягнені наречена і наречений на весіллі?

(Відповіді учнів.)

- Отже, традиційно білий колір вважають символом чистоти,чорний – колір горя, смутку, печалі, смерті. Для українських народних вишивок найбільше характерне поєднання червоного і чорного кольорів, як співається в пісні нашого земляка О.Білаша «Два кольори»: «Червоне – то любов, а чорне – то журба».

Є різні кольори на цьому світі,

Є колір жаху, колір заздрості, нудьги.

Є ніжні кольори, як світлий вітер,

Є колір волі й висоти.

Є колір і кохання, і турботи,

І сонця, і повітря, і землі,

У всього колір свій…

    У багатьох людей кольори асоціюються з різними речами: з містами, буквами, звуками тощо. А яким кольором чи поєднанням кольорів ви уявляєте зло, добро, радість, ненависть, ласку, печаль? Яким кольором можна уявити звуки музики?

     Отже наступне завдання «Колір і почуття»

Виконують по два  учасники від команди. Витягнувши наосліп аркуш паперу із написами почуттів людини (зло, добро, радість, ненависть), вони повинні за 1 хвилину на великих аркушах, без олівця, за допомогою фарб та пензля намалювати картину, яка виникне в уяві і асоціюється у дітей з цим словом-назвою почуття. Особливу увагу звернути на кольорове вирішення замислу. Колір повинен передавати почуття. Решта учасників  команди повинна відгадати, яке почуття передане на малюнку. Перемагає та команда, які вдалося справитися з таким завданням.

Конкурс 7. « Хоровод фарб».

        Кожному члену кожної команди команди прикріплюється бейджик з певним кольором . Кожний учень- певний колір.

Учитель – ведучий. Виграє та команда, яка швидше і точніше виконає завдання ведучого: підбігти до ведучого тим кольорам, про які він говорить.

Ведучий.

Починається гра.

Я хотіла б малювати,

Але не знаю, як почати.

Фарби –друзі, де ви?

Діти. Ми тут!

Ведучий. Я візьму три фарби основні,

Ці фарби – не прості,

З них складаються всі інші.

Де ж ці фарби основні?

Учитель слідкує, з якої команди швидше біжить до дошки три основні фарби, - червона, жовта, синя.Молодці. 

Ведучий. Якщо червона з жовтою подружаться,

Яка нова фарба утвориться?

Ведіть сюди подружку свою!

Червона і жовта фарби виводять оранжеву фарбу. Журівідзначає, хто це швидше зробив і нараховує команді очко.

Ведучий. Якщо жовта із синьою подружаться,

Яка нова фарба утвориться?

Ведіть сюди свою подружку!

Діти за командою ведучого виконують завдання.

Ведучий. Якщо червона з синьою подружиться,

Яка фарба утвориться?

Ведіть сюди свою подружку!

Молодці.

Теплі фарби!

Дружно за руки взялись,

Нахилились, посміхнулись,

Повернулись, розійшлися.

Холодні фарби!

Дружно за руки взялись,

Нахилились, посміхнулись,

Повернулись, розійшлися.

Ведучий. А тепер кожна команда стане в коло, утворивши кольоровий спектр.

(діти утворюють коло).

Знаємо, хто за ким стоїть?

В хороводі один за одним

Фарба кожна горить.

     Діти під музику водять яскравий хоровод. Журі відзначає команду – переможця, учні якої жодного разу не переплутали правила змішування кольорів, і всі добре знають кольоровий спектр.

4. Музична пауза. Поки журі підводить підсумки змагань, для всіх учасників і глядачів звучить пісня у виконанні Швачки Аліни  «Я рисую на окне мир почти такой, как наш»

5.Підведення підсумків змагань, нагородження переможців.

ЛІТЕРАТУРА

 Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва//Початкова школа. – 2007. - №11. – с. 39-40

Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва – БВПШ – 1999. -№21-22. – с. 44-46

 Шкарєбіна Г. Чарівні фарби. Урок-конкурс//Шкільний світ. – 2007. - №40. – Вкладка – с.9-12